Ілля Новіков – адвокат, юрист, партнер адвокатського об’єднання “Barristers” в Україні. У 2015 році став першим іноземцем із посвідченням адвоката України. У 2017 році заснував “Barristers” з офісами в Києві та Одесі. В Україні відомий захистом Надії Савченко, Олега Сенцова та моряків, захоплених у Керченській протоці. З 2019 року – адвокат Петра Порошенка у низці кримінальних справ. З 2021 року проживає в Україні, подав заяву на громадянство, аналізує юридичні аспекти війни в медіа та виступає на міжнародних конференціях із прав людини.
Джерело: Букви
За результатами проведеної експертизи ДБР дійшло висновку, що дії Януковича та Порошенка нібито сприяли російській агресії. Ви називаєте цю експертизу потенційним “вироком”, який суд може просто скопіювати. При цьому експертизу виконано з рядом порушень, від формулювання запитань до визначення експертів. Чи не свідчить це про те, що слідство усвідомлює відсутність судової перспективи у даній справі і зосереджене на її “медійній” стороні?
– Яких кроків планує вживати захист Петра Порошенка в контексті обраної стороною обвинувачення стратегії?
– Чим більше людей в курсі, що є така справа, і що в ній відбувається, тим краще. Що в 2025 колишній прокурор Януковича, розслідує, що саме Порошенко винен в Харківських угодах і це він ляльководив Януковичем. Ця історія компрометує саме Зеленського, а не Порошенка, тому для нас кращий шлях – просто дати слідству свободу робити все що воно хоче, і лише інформувати про це суспільство. Поки що слідство нас не розчаровує: кожний новий їхній крок скандальніший за попередні.
– Як ви оцінюєте той факт, що троє з чотирьох експертів (Олександр Козлов, Сергій Полюхович та Роман Момот), які підписали висновок, звільнилися з Науково-дослідного центру судової експертизи невдовзі після завершення роботи над ним?
– Звичайно, є спокуса відразу сказати: “о, бачите, вони звільнилися, бо самі розуміють, що скоїли і що це погано для них закінчиться”. Насправді не треба так говорити, бо ми нічого не знаємо про їхні мотиви і відносини між ними. Якщо хтось з них сам захоче це прокоментувати – ми послухаємо.
– Як просувається апеляція Петра Порошенка проти санкцій, запроваджених указом Президента від 13.02.2025, які базуються на “вугільній справі” та Харківських угодах, і чи пов’язана вона з цим кримінальним провадженням № 62023000000000007?
– Справа просувається повільно, суд досі не отримав центральні документи – проєкт санкцій від Кабміну, який обговорювався на РНБО, та стенограму засідання РНБО 12 лютого. На останньому засіданні виявилося, що частина документів, які надали суду як нібито підготовчі матеріали, підписані вже після того, як Зеленський підписав указ про санкції, і взагалі не передавалися РНБО того дня – тобто фактично це підробка. На всі питання по суті нам відповідають “це інформація для службового користування”. В тому числі на такі прості як “Яким чином позбавлення Порошенка державних нагород забезпечує національні інтереси і безпеку України”.
Абсурд вже дійшов до того, що Кабмін подав клопотання, щоб суд витребував стенограму засідання Кабміну у секретаріату Кабміну – бо це також документ “ДСК” і вони начебто не мають права надати його суду за власною ініціативою.
Що стосується того яке відношення саме Харківські угоди мають до санкцій – в листі голови Держфінмону Проніна, який зараз переживає важкі часи через звинувачення у корупції, і з якого почалася вся процедура впровадження санкцій, сказано: “Слідчими вивчається можлива активна участь Порошенка П.О. в інформаційній та правовій легалізації Харківських угод, які останній публічно називав “мистецтвом компромісу”. За версією слідства, зазначені дії Порошенко П.О. переслідував особистий матеріальний (економічний) мотив щодо підтримання економічних відносин з РФ, з метою отримання власного прибутку зокрема на невигідних, в тому числі таких що загрожують державі Україні умовах“.
Але це не справа №62023000000000007, яку веде Яблонський і в який проводилася експертиза. Це інша справа, яку відкрили в 2019, вона з обойми справ, якими керував покійний Андрій Портнов. В січні 2025, за місяць до впровадження санкцій, газета, пов’язана з Портновим писала, що санкції проти Порошенка будуть введені саме під цим підтекстом. “Стосовно колишнього Президента, а нині нардепа Петра Порошенка можуть бути запроваджені санкції РНБО за пропаганду харківських угод та фінансування російської армії” – 4 січня. “П.Порошенко брав активну участь в інформаційній та правовій легалізації Харківських угод, зокрема, публічно називаючи ці угоди “мистецтвом компромісу” – 31 січня. Порівняйте з тим, що підписав Пронін 12 лютого.
В цілому в нас є враження, що існує певне державне замовлення на обвинувачення Порошенка в Харківських угодах, і Яблонський з Портновим на певному етапі очолили конкуруючі “конструкторські бюро” – кожен “продавав” свій проєкт на цю тему в межах своїх можливостей і ресурсів.
– Які наступні кроки в кримінальному провадженні № 62023000000000007, розслідуваному ДБР, і чи очікуєте ви нових експертиз або допитів свідків, пов’язаних з переговорами про Харківські угоди?
– Ми не дивимося на цю справу як на джерело загрози, а як на можливість показати суспільству з ким і з чим ми маємо справу – і на рівні ДБР, і на рівні ОП.
– Чи вбачаєте ви зв’язок між рухом цієї справи та падінням рейтингів довіри до влади? Наскільки обґрунтованими є припущення про використання кримінального переслідування для відволікання уваги від кризових явищ у країні, яке можна зустріти в звітах соцопитувань?
– Це не припущення, це факт. Підозра Порошенку у “вугільній справі” з’явилася у грудні 2021 на тлі запевнень влади, що американська розвідка помиляється і вторгнення не буде. Рейтинг Зеленського тоді також помітно йшов вниз.
– Якою є позиція міжнародних партнерів України щодо переслідування опозиції? Чи відомо вам про спроби непублічної комунікації з українською владою щодо цього питання?
– На публічному рівні є офіційні документи Європарламенту і єврокомісару з прав людини, де чітко зазначено, що це саме переслідування опозиції, а не щось інше. Вони оприлюднені, кожен може побачити. Це дуже серйозно, такими словами в бік воюючий України європейці просто так не жбурляють.
Про непублічну комунікацію можу сказати лише те, що вона є. На то вона і непублічна. Але всі кому треба знати, знають.
– Як ви оцінюєте довгострокові наслідки цієї справи для української демократії та принципу змінюваності влади? Чи не створює це прецедент для переслідування колишніх президентів їхніми політичними опонентами?
– Я жив в Москві в нульові і добре пам’ятаю як Путін поступово трансформувався з “ну він трохи авторитарний в методах, але ж в цілому терпить опозицію, нікого просто так саджає” до того, що є зараз. Не треба заспокоювати себе, що така трансформація можлива лише там, а в України від неї нібито вроджений імунітет.
Що стосується створення прецеденту переслідування колишніх президентів – це має турбувати передусім саме Зеленського. Порошенко живе і працює в цих умовах вже 6 років, він звик. А Зеленському після відставки доведеться на власному досвіді перевіряти, чи правова система, створена ним і парламентською монобільшістю здатна захищати від політичних переслідувань.
Обговорення