За інформацією ЗМІ президент РФ Володимир Путін не попередив свого китайського колегу Сі Цзіньпіня про намір розпочати повномасштабну війну проти України, хоча лідери країн зустрічались незадовго до 24 лютого 2022 року.
Джерело: #Букви
Китай намагається покращити дипломатичні відносини з деякими країнами Заходу. Основна увага зосереджена на зв’язках з Європою, які сильно постраждали через те, що Пекін підтримав Москву під час повномасштабного вторгнення РФ в Україну.
“Дипломатично Пекін сподівається, що він не стане суперником для кожної країни на Заході, і він також не хоче виглядати ізольованим на багатосторонніх форумах. Невдала військова авантюра Росії в Україні значно знизила віддачу Пекіна від інвестицій у його двосторонні зв’язки з Москвою”, — зазначив Ю Цзе, експерт з Китаю британського мозкового центру Chatham House.
У той час як Сі Цзіньпін і Володимир Путін пообіцяли минулого місяця поглибити двосторонні зв’язки, кілька китайських посадовців у приватних розмовах з Financial Times прагнули пролити світло на стосунки між Пекіном і Москвою у питанні України.
Їхні думки з цього приводу є різними. Так, один з китайських посадовців назвав Путіна “божевільним”.
“Рішення про вторгнення ухвалила дуже невелика група людей. Китай не повинен просто йти за Росією”, – сказав він.
Відправною точкою для дипломатичного перезавантаження Сі є переоцінка Пекіном переваг його тісних відносин з Москвою.
Попри всі публічні проголошення двосторонньої дружби, у приватних розмовах деякі китайські чиновники висловлюють принаймні певну частку недовіри до самого Путіна.
П’ять високопоставлених китайських посадовців, які знають цю проблему, протягом останніх дев’яти місяців у різний час повідомили FT, що Москва не повідомила Пекін про свій намір розпочати повномасштабне вторгнення в Україну до того, як Путін наказав атакувати.
Такі погляди суперечать враженням, створеним спільною заявою Китаю та Росії від 4 лютого після зустрічі Сі та Путіна в Пекіні — лише за 20 днів до нападу Росії на
Україну. У ній проголошувалося, що “у китайсько-російського співробітництва немає обмежень, немає заборонених зон”.
Жодної стенограми їхньої розмови не було оприлюднено, тому що саме відбулося між Сі та Путіним, незрозуміло. Однак один чиновник сказав FT, що Путін попередив Цзіньпіня, що Росія “не виключатиме вжиття будь-яких можливих заходів, якщо східноукраїнські сепаратисти нападуть на територію Росії та спричинять гуманітарні катастрофи”.
Цю позицію сприйняла китайська сторона як сигнал про потенціал обмеженої військової участі, а не масового вторгнення, яке почав Путін.
За словами китайських чиновників, доказом того, що Китай не знав про наміри Путіна, є пониження у посаді Ле Юйчена, який на момент вторгнення був головним експертом міністерства з питань РФ. Про Ле широко говорили в офіційних колах Китаю як про ймовірного наступного міністра закордонних справ. Однак зараз він обіймає посаду заступника голови Національної адміністрації телебачення і радіомовлення.
“Ле був понижений на два рівні старшинства. Його визнали відповідальним за провал розвідки про вторгнення Росії”, — сказав один із знайомих із проблемою.
Яким би не був точний характер того, що Путін сказав Цзіньпіню під час зустрічі, китайські дипломати, які прагнуть відновити позиції Китаю в Європі, у приватних розмовах стверджували, що Пекін не знав про намір Москви розпочати повне вторгнення.
Ця лінія є лише одним із напрямків ширшої стратегії, спрямованої на зменшення відчуття ізоляції Китаю та запобігання зближенню Європи зі США.
Основна хитрість Пекіна полягає в спробі запевнити європейських партнерів у тому, що він готовий використати близькість своїх відносин з Москвою, щоб стримати Путіна від використання ядерної зброї.
Інший аспект стратегії Пекіна полягає в тому, щоб позиціювати себе не лише як потенційного миротворця, але й як готову сторону в будь-яких післявоєнних зусиллях допомогти відбудувати Україну.
Сам Сі Цзіньпінь прагнув представити себе прихильником миру у своїх зауваженнях до Путіна наприкінці минулого місяця.
“Китай продовжуватиме відстоювати об’єктивну та справедливу позицію, працюватиме над об’єднанням міжнародної спільноти та відіграватиме конструктивну роль у мирному врегулюванні української кризи”, — сказав він.
Обговорення