Попри повномасштабне російське вторгнення Україна продовжує пропускати нафту і газ з РФ через свою територію, щоб обслуговувати своїх європейських сусідів, приносячи прибуток для Києва і Москви та показуючи, як важко запеклим ворогам розірвати стосунки.
Джерело: #Букви
Українські високопосадовці вимагали від своїх західних партнерів запровадити жорсткіші санкції та розірвати практично всі економічні зв’язки з Росією, кажучи, що “потрібно зробити більше”, щоб зруйнувати російську військову машину.
Але як би сюрреалістично це не здавалося, Україна наполягає на тому, що у неї фактично немає іншого вибору, окрім як підтримувати власні комерційні угоди з РФ, і лобіює їх збереження, стверджуючи, що вони забезпечують певні важелі впливу на Кремль і допомагають стримувати місця, де російська армія завдає авіаударів.
Олексій Чернишов, виконавчий директор української державної енергетичної компанії “Нафтогаз”, визнав дивну оптику України, яка все ще веде бізнес з Росією.
“Для мене це неможливо, як для громадянина України — це моя перша реакція”, — сказав Чернишов, додавши, що це особиста й емоційна відповідь.
Але “Нафтогаз” і високопоставлені політичні лідери наполягають на тому, що Україна не може і не повинна закривати трубопроводи як для того, щоб претендувати на залишковий дохід (хоча сума, яку Росія платить, не є публічною інформацією), а також тому, що деякі з європейських прихильників України все ще залежить від російської нафти і газу.
Минулого року РФ відправляла близько 300 000 барелів нафти на добу нафтопроводом “Дружба”, який проходить через Україну. Росія також зобов’язана прокачувати приблизно 40 мільярдів кубометрів газу щорічно через газотранспортну систему України через угоди про постачання, укладені до повномасштабного вторгнення в лютому 2022 року.
Українські посадовці кажуть, що вони в скрутному становищі. Російські вуглеводні, що перетинають їх територію, приносять Кремлю мільйони доларів і допомагають фінансувати його військову машину. Але Україна також потребує грошей, які заробляє на транзиті, і хоче бути надійним економічним партнером для європейських країн, деякі з яких можуть зіткнутися з дестабілізуючим зростанням цін, якщо постачання російських енергоресурсів буде раптово припинено.
Чернишов зазначив, що Київ повинен виконувати свої контрактні зобов’язання, а рішення про припинення поставок – за країнами-одержувачами, такими як Угорщина, якій потрібні російські нафта і газ для опалення взимку.
“Цей потік не був зупинений, щоб не заморозити інші країни, які підтримують Україну”, – сказав він.
Кремль використовував енергоносії як зброю, зокрема у 2000-х роках, коли він двічі припиняв постачання до Європи.
Але Київ також наполягав на тому, що російський газ має продовжувати надходити навіть у ті роки, коли Москва незаконно анексувала Крим у 2014 році та розпалювала сепаратистську війну на східному Донбасі. Україна наполягала на тому, що вона має зберегти свою роль транзитної країни, а також вимагала, щоб такі країни, як Німеччина, не допомагали Росії будувати нові трубопроводи — погляд, який критики назвали лицемірним. Тепер Україна каже, що всі її союзники повинні скоротити або припинити використання російської енергії.
Робоча група з російських санкцій під головуванням Андрія Єрмака, голови Офісу президента України, і Майкла Макфола, колишнього посла США в Росії, минулого місяця опублікувала план дій, в якому викладені додаткові кроки, які необхідно вжити для покарання Росії. Водночас план чітко передбачав збереження транзиту російських енергоносіїв через Україну.
Він також закликав зупинити “всі контрольовані Росією маршрути газопроводів”, які транспортують російський газ на європейський ринок, а також газопровід “Турецький потік” через Туреччину.
“Припинити прямі поставки російського газу до Європейського Союзу, окрім території України”, — йдеться в плані дій.
Андерс Аслунд, економічний експерт, який спеціалізується на колишньому Радянському Союзі і був частиною робочої групи з питань санкцій, сказав, що логіка збереження транзиту через Україну зрозуміла: газ буде надходити на європейські ринки оскільки не всі країни ЄС, зокрема Угорщина, відмовились від російських енергоресурсів.
Більш того, Росія зобов’язується виплатити Україні загалом 7 мільярдів доларів за п’ятирічним контрактом, підписаним у 2019 році, який вимагає від РФ платити незалежно від того, постачає вона газ чи ні. “То чому б не отримати гроші?” – сказав Аслунд. “Контракти були погоджені з Європейським Союзом щодо цих виключень”.
Метою санкцій є не введення “загальної заборони на торгівлю з Росією”, сказав Аслунд, а “завдання Росії максимальної шкоди, не завдаючи Україні більшої шкоди, ніж необхідно”.
10 травня представники ЄС зустрілися в Брюсселі, щоб обговорити новий пакет санкцій проти Росії, поки що 11-й. Попередні заходи були спрямовані на окремих осіб, підприємства та сектори російської економіки та обмежували експорт та імпорт.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн під час пресконференції з президентом України Володимиром Зеленським у Києві напередодні заявила, що ЄС “продовжуватиме робити все” від нього залежне, “щоб знищити військову машину Путіна та його доходи”. Зеленський високо оцінив пропозиції ЄС, які, за його словами, вдарять по атомній енергетиці Росії. Але він та інші чиновники сказали, що цього все одно недостатньо.
Згідно з газовим контрактом, Росія зобов’язана платити Україні від 1 до 1,5 мільярда доларів на рік. Після початку війни Україна закрила головну точку входу російського газу на окуповану територію на сході, заявивши, що українські техніки не можуть там працювати. Українські офіційні особи наполягали на наявності можливостей для відправлення всього російського газу через іншу точку входу. Проте Росія різко скоротила обсяги газу, який прокачує через Україну.
У вересні “Нафтогаз” подав позов до Міжнародного арбітражного суду в Парижі, заявивши, що “кошти не були виплачені” російською державною газовою компанією “Газпром” “ні вчасно, ні в повному обсязі” згідно з умовами контракту. Натомість “Нафтогаз” відмовився уточнити, скільки саме недоплати.
“Ми змусимо “Газпром” заплатити”, — заявив тодішній голова “Нафтогазу” Юрій Вітренко. “Газпром” у відповідь заявив, що немає “відповідних причин” для продовження справи та пригрозив накласти фінансові санкції на “Нафтогаз”.
Газ був у центрі проблемних відносин між Росією та Україною протягом десятиліть. У якийсь момент Росія відправляла понад 80% свого газу через Україну до європейських країн.
Росія сподівалася обійти Україну, відкривши два газопроводи через Північне море до Німеччини. Коли будувався другий, під назвою “Північний потік-2”, українські посадовці стверджували, що частина російського газу повинна продовжувати проходити через територію України, щоб запобігти повномасштабній війні. “Північний потік-2” був побудований, але ніколи не використовувався. Війна все одно була.
Однак Наталія Шаповал, віцепрезидентка з політичних досліджень Київської школи економіки, сказала, що використання Росією українських трубопроводів “створює певний додатковий захист” і, здається, обмежує авіаудари РФ.
“Під час їхньої кампанії проти енергетики цієї зими транспортування та зберігання газу, звичайно, не були їхніми головними цілями”, — сказав Шаповал.
“Нафтопровід “Дружба” також був “захищений”, зупинивши роботу лише на “кілька днів, коли у них не було потужності для запуску помп”, — сказав Метью Сагерс, експерт із транспортування енергії S&P Global Commodity Insights у Лондоні.
Сагерс сказав, що минулого року “Дружба” перекачала близько 80% нафти для найбільшої нафтової компанії Угорщини MOL, а цього року має перевезти від 50 до 55%.
Окрім Угорщини, від нафти через “Дружбу” залежать Чехія та Словаччина. Крім того, минулого року Україна заробила близько 180 мільйонів доларів на платі за транзит з “Дружби”, сказав Сагерс. “Гроші є гроші”.
Обговорення