Понад рік тому Росія розпочала повномасштабну війну проти України, під час якої обстрілює й мирне населення. Водночас окремі мешканці прифронтових міст на сході України продовжують вірити російській пропаганді стверджуючи, що їх обстрілюють ЗСУ.
Джерело: #Букви
Після чергового обстрілу Костянтинівки на Донеччині, місцева мешканка, яка представилась Наташею, продемонструвала воронку від ракети біля свого під’їзду.
“Вони вбивають нас. Наші власні хлопці обстрілюють нас”, — сказала вона.
За словами жінки, місто обстріляли не війська РФ, а саме українські сили.
Через рік повномасштабної війни, попри на місяці артилерійських і ракетних ударів російських військових, деякі жителі міст уздовж лінії фронту на сході України продовжують підтримувати Росію.
Вони повторюють російські пропагандистські заяви, звинувачуючи Захід у розв’язанні війни, а українську армію в обстрілах будинків, щоб змусити людей виїхати.
“Вони це роблять навмисне. Вони сказали, що людей потрібно евакуювати. Їм потрібна земля”, – сказала Наташа.
Українські солдати називають їх “ждунами”, людьми, які відмовляються від евакуації та сидять у своїх домівках в очікуванні російського захоплення їхнього регіону, навіть коли російські бомбардування ставлять під загрозу їхні життя.
Східний Донбас уже був найбільш проросійським регіоном в Україні, географічно близьким до Росії та в якому проживали родини, пов’язані з обома країнами. У містах частіше говорили російською, ніж українською.
Але керівник місцевої поліції Дмитро Кірдяпкін пояснює погляди таких цивільних осіб, як Наташа, здебільшого невпинною та підступною російською пропагандистською кампанією, яка нав’язується місцевому населенню вже понад десять років. Це налаштувало їх проти власного уряду, сказав він, і штовхнуло їх в обійми російських проксі-сил, які захопили частини східної України ще у 2014 році.
“На мій погляд, це найжорстокіша зброя, яку Російська Федерація використовує проти нашого народу”, — сказав начальник Кирдяпкін в інтерв’ю минулого місяця у своєму офісі в Костянтинівці.
Уродженець Донецької області 35-річний начальник Кирдяпкін на власні очі побачив наслідки російської інформаційної війни, служачи в поліції у прифронтових українських містах Маріуполь, Дружківка, а тепер Костянтинівка.
Він пригадав, як увімкнув телевізор у відвойованому місті в 2014 році і знайшов лише проросійський канал, який демонстрував барабанний дріб жахливих кадрів ядерної руйнації та терору, поряд з українським прапором. За його словами, зображення були навіть не з України, але це повідомлення було створено, щоб викликати страх перед українським керівництвом і підштовхнути людей підтримати союз з Росією.
“Ми програли інформаційну війну в 2014 році”, – сказав він.
Він також нагадав про неправдиву історію, яку розкручували на головному російському телеканалі, доступному для багатьох українців, про розп’яття українськими солдатами маленького хлопчика.
“Я не розумію, як тоді і досі багато людей вірять у ці казки”, — сказав він.
Президента України Володимира Зеленського часто хвалять за його навички спілкування та успіх в об’єднанні країни за українську справу. Але в деяких частинах сходу Росія все ще має перевагу в пропагандистській війні.
Російські телеканали, які домінують в етері на підконтрольній Росії території, давно заборонені в Україні, як і популярні російські соціальні мережі. Проте на сході України будь-хто, хто має супутникову антену, все ще може дивитися проросійські канали або налаштовуватися на проросійські радіопрограми в містах навіть за десятки кілометрів від лінії фронту.
Поліція встановила, що канали соціальних мереж використовуються Росією для прямого маніпулювання громадою, сказав Кирдяпкін. Українська розвідка заблокувала акаунти в соціальних мережах, які вона вважає ворожими, але багато інших залишаються неконтрольованими.
Один проросійський канал, Telegram-канал Костянтинівка, має 4500 підписників і публікує дивну суміш проросійських зображень і відео, попереджень про артилерійські та ракетні удари, православних молитов і погроз на адресу місцевих посадовців за ненадання належних комунальних послуг.
Канал часто оголошує, що українська армія веде вогонь з мінометів безпосередньо перед ударом російської ракети, а потім стверджує, що воронка від міномета, хоча він має розмір набагато більшої ракети, сказав начальник Кирдяпкін.
Наприклад, за кілька годин до того, як снаряди влучили в район Наташі, на каналі Костянтинівка хтось опублікував попередження про те, що українські війська готуються обстріляти місто, і порадив мешканцям залишатися всередині.
“#Костянтинівка — ми отримали інформацію, що сьогодні вночі ЗСУ можуть знову обстріляти місто”, — йдеться у повідомленні. “Обережно, не виходьте на балкони та у двори. Тримайтеся якомога далі від вікон”.
Близько 22:00, коли влучили снаряди, на каналі з’явилися коментарі, що було “голосно” і горів вогонь. Вранці канал перерахував пошкодження.
Кірдяпкін сказав, що він витрачав багато часу на те, щоб рятувати постраждалих від ракетних атак і вистежувати інформаторів, які працюють на РФ.
У нього є команда, яка стежить за Telegram-каналом, щоб спробувати піймати інформаторів, яких він назвав “негідниками”.
Минулого літа, коли він керував сусіднім містом Дружківка, його загін заарештував п’ятьох місцевих жителів. За його словами, влада виявила, що вони надавали цільову інформацію російській розвідці.
Це були різні особи: інженер; молода жінка; чоловік 30 років; психічно хворий на обліку; і колишня водійка таксі, сказав він, додавши, що всі п’ятеро пройшли через судовий процес і були визнані винними.
Колишню таксистку, 50-річну жінку, поліція затримала після того, як помітила, що вона відвідує місця вибухів в різних частинах міста, сказав Кірдяпкін. Жінка зізналася, що надавала інформацію російській розвідці.
Деякі з інших інформаторів були мотивовані грошима. Поліція відстежила платежі та повідомлення в Росію та з Росії. Один чоловік сказав, що йому пропонували 5000 доларів за передачу інформації про переміщення українських військових.
Але затримана колишня таксистка заперечувала, що їй пропонували будь-які стимули, і, схоже, піддалася впливу російської пропаганди. Кірдяпкін показав журналістам Times відеозапис її допиту. У 2014 році її завербував агент російської розвідки, який знову зв’язався з нею минулого року після повномасштабного вторгнення.
Жінка, ім’я якої начальник не назвав, сказала, що її російський менеджер пообіцяв, що удари будуть точними і лише пошкодять обладнання.
“Я думала, може, таким чином у моїй країні щось зміниться на краще, і настане мир”, – каже вона на відеозаписі. “Я не хотіла, щоб мої діти жили на війні”.
Начальник поліції відкинув її коментар як нещирий. “Вона хотіла миру у всьому світі, але вирішила вести ворожий вогонь прямою наводкою”, — сказав він.
Після арештів російські удари порідшали, сказав Кирдяпкін.
Він також сказав, що його сили працювали над тим, щоб допомогти людям евакуюватись у безпечніші міста, і що поширилася інформація про те, що український уряд не такий вже й поганий.
Боротьба з пропагандистською війною коштує дорого за часом і фінансами і не є безпосереднім пріоритетом, оскільки зараз Україна стикається з повномасштабним протистоянням на полі бою. Але на вулицях прифронтових міст є ознаки битви за розуми.
Українська армія розмістила на головних вулицях багатьох міст глянцеві білборди, присвячені героям-військовим, у межах призову кампанії. Графіті на стінах житлових будинків Костянтинівки здебільшого проукраїнські, повторюють знайомі фрази на кшталт “Слава Україні” та “Русский военный корабль иди на**й”.
Але одне графіті виділяється своїм посланням до проросійської спільноти.
“Росіяни – зрадники!” йдеться про зраду, яку відчуває проросійське населення через неспроможність РФ виконати свою обіцянку щодо кращого життя.
Ніхто не знає, хто написав графіті, але більшість погоджується, що власні дії Росії — її невибіркові бомбардування та обстріли українських цивільних центрів — повільно налаштували проти неї багатьох колишніх прихильників у на сході України.
“Якщо раніше люди були за Росію, то тепер вони змінилися”, — сказала 67-річна Ольга, одна з небагатьох жителів, які все ще живуть у центральному житловому будинку. “Тепер вони за Україну і за якийсь спокій”.
Начальник поліції сказав, що також помітив зміни в жителях міста. “Вони розуміють, що навколо них загинуло багато людей; у їхньому місті все знищено”, — сказав він. “Переконуються на власні очі…”
Обговорення