Шеф-редактор німецького видання Bild Пауль Ронцхаймер прокоментував перемовини президентів України та США Володимира Зеленського і Дональда Трампа, які відбулися у США. За його словами, попри розмови про “великий прогрес”, реальних зрушень у ключових питаннях немає.
Джерело: Букви
Ронцхаймер наголосив, що вже через день після зустрічі у Мар-а-Лаго стало очевидно: президент РФ Володимир Путін не готовий іти на поступки щодо своїх основних вимог. Дружня атмосфера переговорів не змінила фундаментальних позицій сторін.
Джерело в українському уряді повідомило Bild, що кількість зустрічей і телефонних розмов не має значення, адже позиція Кремля залишається незмінною. За словами співрозмовника, Путін вимагає весь Донбас і значно більше, водночас публічно не заявляючи про бажання миру.
Цю оцінку підтвердив і Володимир Зеленський в інтерв’ю Fox News. Він заявив, що не бачить жодних ознак готовності Росії до миру, оскільки Путін говорить лише про продовження війни, а не про деескалацію.
Ронцхаймер зазначає, що ключова проблема полягає в розбіжності підходів: США демонструють обережний оптимізм, тоді як Росія не відмовляється від максималістських цілей. Кремль робить ставку на військовий тиск і політичну непримиренність, а не на компроміс.
Усі пропозиції України, зокрема ідея можливого референдуму щодо тимчасово окупованих територій, були відкинуті як Путіним, так і Трампом. Це, за словами Ронцхаймера, усуває одну з небагатьох ідей, яка теоретично могла б запустити процес деескалації.
В Україні також існує глибока недовіра до таких моделей врегулювання. Досвід після 2014 року свідчить, що Росія систематично порушує всі домовленості. Особливі застереження викликає ідея демілітаризованої зони: незрозуміло, хто гарантуватиме безпеку і як реагуватиме у разі появи російських “зелених чоловічків”.
За оцінкою Bild, стратегія України полягає в тому, щоб не допустити безумовного прийняття американською стороною російської аргументації. Київ наполягає на врахуванні українських доказів, залученні Європи та повноцінній участі союзників у переговорах.
Українські дипломати також зазначають, що після контактів між Трампом і Путіним американський президент часто повертається до російських максималістських вимог, навіть якщо перед цим демонструє розуміння позиції України. Подібна ситуація, за їхніми словами, спостерігалася і під час зустрічі з Зеленським.
Додаткову напругу спричинили звинувачення РФ у нібито атаці на резиденцію Путіна. Україна це спростувала, а Зеленський заявив, що такі повідомлення є спробою зірвати прогрес у переговорах. Він також попередив про підготовку Росією нових ударів по урядових будівлях у Києві.
Нерозв’язаним залишається і питання гарантій безпеки. Попри заяви про досягнення “100% угоди”, жодних деталей щодо військ, мандатів чи механізмів реагування не оприлюднено. Водночас незрозуміло, чи готові європейські країни брати на себе реальні військові ризики.
Ронцхаймер підсумовує, що нині триває боротьба за вплив на Трампа та його оточення. Головне питання — як довго президент США готовий просувати цей процес, не встановлюючи чітких термінів. В Україні ж, за словами журналіста, панує єдність у владі та армії: жодних сигналів готовності Путіна до реальних компромісів немає, а інтенсивність російських атак лише підтверджує це.
Обговорення