Сьогодні, 8 лютого, Валерій Залужний пішов з посади Головнокомандувача Збройних сил України. Його посаду обійме генерал-полковник Олександр Сирський.
Джерело: Букви
Володимир Зеленський подякував Валерію Залужному за два роки захисту. Залужний також висловив вдячність усім, хто поруч. Команді Генерального штабу, Міністерства оборони, Президенту України.
Біографія
Генерал Валерій Федорович Залужний народився 8 липня 1973 року в Новоград-Волинську (нині – Звягель) Житомирської області. Обіймав посаду Головнокомандувача Збройних Сил України з липня 2021 року. До того був командувачем військ ОК “Північ”, начальником Об’єднаного оперативного штабу ЗСУ. Пройшов усі щаблі військової служби – від командира взводу до комбрига (51-ї ОМБр).
Джерело: архів
З відзнакою закінчив Одеський інститут Сухопутних військ у 1997, з золотою медаллю закінчив Національну академію оборони України у 2007, Національний університет оборони України імені Івана Черняховського у 2014 році. У 2020 році закінчив магістерську програму Острозької академії за спеціальністю “Міжнародні відносини”.
Під його командуванням українські війська зупинили наступ росіян на першому етапі повномасштабного вторгнення у лютому 2022 року, не дозволивши захопити Київ. Зірвавши плани на бліцкриг, українські війська викинули окупантів з території Київської, Чернігівської, Сумської областей.
В ході контрнаступу ЗСУ завдали росіянам поразки на Харківщині та змусили відступити з єдиного окупованого за час повномасштабного вторгнення обласного центру – Херсона та всього правобережжя Херсонщини.
Внаслідок ударів української армії Росія втратила флагман Чорноморського флоту ракетний крейсер “Москва” і ще ряд кораблів, а також змушена була полишити острів “Зміїний”. ЗСУ зуміли завдати ряд ударів вглиб території РФ та по воєнних об’єктах в окупованому Криму.
Джерело: Валерій Залужний
Нагороди
- Хрест бойових заслуг (6 травня 2022) — за визначні особисті заслуги у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові та вірність військовій присязі;
- Орден Богдана Хмельницького III ступеня (12 грудня 2016) — за особисту мужність, самовідданість і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі;
- Відзнака “Іменна вогнепальна зброя” (26 липня 2023) — за визначні особисті заслуги в захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, зміцненні обороноздатності Української держави, зразкове виконання військового обов’язку, виявлені честь і доблесть;
- Почесний нагрудний знак Начальника Генерального штабу “За доблесну військову службу Батьківщині”;
- Відзнака Міністерства оборони України “Ветеран військової служби”;
- Почесний нагрудний знак Начальника Генерального штабу “За заслуги перед Збройними Силами України”;
- Почесний нагрудний знак Начальника Генерального штабу “За досягнення у військовій службі”;
- Нагрудний знак “Учасник АТО”;
- Всеукраїнська літературно-мистецька премія імені Братів Богдана та Левка Лепких (2022) — за створення боєздатної армії й ефективну оборону та звільнення окупованих територій України від московських загарбників;
- Орден святого великомученика Юрія Переможця (21 грудня 2022);
- Лицарська почесна відзнака “Орден Звитяги” (2022);
- Почесний громадянин Яворова (2023);
- Офіцерський хрест Ордену Хреста Витязя (6 липня 2023, Литва) — за надзвичайну мужність, стійкість і вірність обов’язку у боротьбі з найбільшим агресором 21 століття, терористичною Росією.
REUTERS / UKRAINIAN PRESIDENTIAL PRESS SER
Цитати Валерія Залужного
“Ми не обирали війну. Але ми прийняли бій. І сам Бог на нашому боці. Нам вистачить сил здолати ворога”.
“Те що, відбувається, і те, що ми тримаємось, – це українські люди. Це український солдат і сержант, український офіцер, які щодня гинуть, калічаться, але тримають свої позиції”.
“Сутність цієї війни полягає в тому, що якщо зараз ми не знищимо цього ворога, то будемо знищеними”.
“На жаль, герої вмирають. Вони здобувають вічне життя й вічну славу, залишаються нашим духовним орієнтиром і прикладом для прийдешніх поколінь українців”.
“Ми будемо боротися, доки стане сил. Наша мета – звільнити всю українську землю від російської окупації. ЗСУ не приймуть жодних перемовин, доки РФ не залишить захоплені території”.
“Поки що все тримається на плечах простих людей. Всі перемоги, які були, вони були здобуті життями наших українців, які поклали своє життя, звільнивши Херсон, звільняючи Харківщину, Чернігівщину, Сумщину і Київ та Київщину”.
“Єдність – наша головна зброя”.
“Незалежність можлива тільки тоді, коли є люди, готові за неї боротися”.
“Усе, що ми робили, коли почалася повномасштабна агресія, — це реалізовували не лише знання, які ми вже мали у 2014 році, а й навички та досвід, які здобули з того часу. І найважливіший досвід, який ми мали і який практикуємо майже як релігію — це те, що росіян і будь-яких інших ворогів треба вбивати. Тільки вбивати. І не боятися, найголовніше, цього робити. І це те, що ми робимо”.
“Нам всім важко, дуже важко. Але вже ніколи не буде соромно”.
“Мені хотілося б, щоб звільнили наші окуповані території, щоб Крим і Донбас стали українськими, щоб там замайоріли наші прапори, щоб закінчилася війна”.