Коаліція українських громадських організацій на чолі з Лабораторією законодавчих ініціатив (ЛЗІ) у своєму звіті для Єврокомісії вказала на можливі політичні мотиви дій голови Держфінмоніторингу Філіпа Проніна, на підставі листа якого було запроваджено санкції проти п’ятого президента України Петра Порошенка.
Джерело: OBOZREVATEL
У документі наголошується, що закон про протидію легалізації доходів формально гарантує політичну незалежність Держфінмоніторингу, однак не містить дієвих механізмів захисту від політичного впливу. Це, за словами авторів звіту, робить незалежність служби «декларативною».
«Особливо серйозні занепокоєння виникають через практику використання ДСФМ як інструменту для запровадження санкцій», — йдеться у звіті.
Посилаючись на публікацію журналістки Ірини Ведернікової у «Дзеркалі тижня», автори зазначають, що санкції проти Порошенка не підтримала СБУ, а ініціатива виходила саме від Кабінету Міністрів на основі матеріалів Проніна. Документи на розгляд РНБО підписувала віцепрем’єрка Юлія Свириденко, тоді як прем’єр Денис Шмигаль дистанціювався від цього процесу.
У матеріалі також стверджується, що Пронін збирав інформацію для запровадження санкцій ще до свого офіційного призначення головою Держфінмоніторингу 31 грудня 2024 року.
«Голова Фінмоніторингу Пронін і віцепрем’єр Свириденко фактично стали інструментами в руках найближчого оточення президента», — цитує звіт висновки журналістського розслідування.
Окремо експерти нагадують, що 19 лютого 2025 року у Верховній Раді зареєстровано законопроєкт №13029, який передбачає реформу процедури обрання голови ДСФМ через відкритий конкурс, обмеження строку перебування на посаді до п’яти років і запровадження незалежного аудиту ефективності діяльності служби.
Крім цього, звіт ЛЗІ охоплює оцінку прогресу та викликів України у сферах верховенства права, боротьби з корупцією, захисту прав людини, судової та прокурорської системи, візової політики й міграції — у межах глав 23 та 24 переговорного процесу щодо вступу України до ЄС.
Обговорення