Петро і Марина Порошенки привітали всіх із Різдвом Христовим. «Святий вечір. Різдво Христове в країні, яка живе у війні вже занадто довго. Четвертий рік 12-річної війни. І все ж цього вечора ми знову збираємося разом, хто поруч, а хто в думках, у молитвах. І в такі миті слова даються непросто, бо надто багато втрат – людей, домівок, звичного життя, надто багато мовчання там, де ще вчора були голоси. І надто багато порожних місць за столом, які сьогодні болять особливо. Це Різдво – не про спокій. Але воно про тепло, яке ми вміємо берегти навіть тоді, коли навколо темно. Про витримку, яку не завжди видно, але яка щодня тримає цю країну. І все ж ми тут, на своїй землі, невипадково», – сказав у відеозверненні п’ятий Президент.
«Бо є щось сильніше за страх – любов до тих, хто поруч, і відповідальність за тих, хто прийде після нас. Воїн зустрічає Різдво в окопі. Під небом, де замість різдвяної зірки – спалахи війни. Він тримає цю ніч не для себе. Він тримає її для тих, хто вдома має жити, рости, закохуватись, будувати майбутнє у вільній країні», – розповідає Порошенко.
«А поруч з ним інша, не менш важлива робота. Хтось навчає дітей в укритті, намагається повернути їм хоча б шматочок дитинства. Хтось плете маскувальні сітки під гул генератора і співає, щоби підтримати одне одного. А хтось повертає світло і тепло у домівки, знаючи, що дехто сьогодні засне зі світлом завдяки його роботі. Хтось тренується при світлі ліхтарів, щоб одного дня підняти український прапор і щоб ми знову раділи простим перемогам. І це точно не героїзм напоказ. Це тиха, щоденна робота любові», – вважає Петро Порошенко.
«Мене часто питають, а за що триматися, коли втрачено все, що раніше давало опору? От як жити далі, коли біль не минає, а майбутнє здається крихким і невизначеним? Моя відповідь проста і водночас дуже людська: тримати серце відкрите. Бо тільки відкрите серце здатне впустити диво», – переконаний п’ятий Президент.
«Диво не як казку і не як обіцянку легкого життя, а як можливість жити далі, любити, берегти один одного, знаходити сили усміхнутися дитині, підтримати ближнього, сказати тепле слово тоді, коли воно найбільш потрібне. Диво не зламатися там, де нам відводили лічені дні. Диво залишатися людьми і берегти світло одне в одному навіть під час війни», – додає Марина Порошенко.
У цей день українські захисники моляться про перемогу над ворогом і про майбутнє нашої країни. «Взагалі людей, які знаходяться там, на лінії бойового зіткнення, зоні ведення бойових дій, завжди тримає віра. Віра в щось гарне, щось хороше, щось добре. Кожен під цією фразою ховає щось своє, але для багатьох це, наприклад, фото дитини, фото родини, відео, де дитина робить перші кроки», – розповів ветеран війни Олексій Петров.
«Родина, сім’я, діти. Дуже діти мотивують», – додає військовий Станіслав Кращенко. «Думаємо про повернення додому, про мир, про життя після війни, коли зустрінемося. Зустрінемося вже після війни і будемо мати можливість згадати все те, що було між нами. Жартуємо, згадуємо жартівливі моменти в поведінці кожного з нас. Хотілося, щоб в Україні вже був мир. Щоб хлопці повернулися додому. Зараз в мене така обставина, що дружина мого побратима, який загинув 20 серпня, народить дитину. Це буде вже третя його дитина. Я би хотів, щоб ці діти вже не бачили війни», – говорить військовий Степан Барна.
«Я скажу, що єдина надія на Бога. Бо з кожним роком, на жаль, ні держава, ні влада надій не дають. Єдине, на що солдат в окопі на лінії зіткнення може надіятися, це Господь Бог, який його збереже і убереже. І таких випадків ми бачили не один. Коли здавалося б, там, в найбезвихіднішій ситуації, коли все навколо говорить про те, що ти не виживеш і не вийдеш, надія на Бога рятувала людей», – розповідає військовий Олександр Погребиський.
«Різдво — це не лише про світло. Різдво — це про народження. А кожне народження приходить через біль, але завжди з надією. Через страх і втрати. Через момент, коли здається, що далі вже неможливо. І все ж саме так починається життя. Сьогодні Україна народжується заново. У вогні, у спротиві. І у важкій відповідальності за своє майбутнє. Це точно народження не тихе і не легке. Але в ньому велика сила і велика любов до життя», – говорить Порошенко.
«Ми ще не бачимо всього, що чекає попереду. Але ми вже відчуваємо. Попереду – життя. Велике, гідне, щасливе. Бо вистраждане і виборене разом, – переконана Марина Порошенко.
«Ми пройдемо цей шлях. З вірою, яку не вдалося зламати. Бо країна, яка народжується в болі, особливо цінує життя і точно вміє берегти одного одного. Прошу, подзвоніть сьогодні своїм близьким. Обійміть тих, хто поруч. І скажіть те, що давно відкладали. Ми є і ми будемо на своїй землі. Впустить в своє серце диво. Тихе, тепле, справжнє. Христос народився! Славімо Його!», – сказав Петро Порошенко.
Обговорення