Україна обов’язково отримає запрошення від НАТО, але станеться це після завершення війни, а не на саміті Альянсу у Вільнюсі, як дехто наполягає.
Джерело: Цензор.НЕТ
Про це президент Чехії Петр Павел заявив на міжнародній конференції “Медіа та Україна”.
“Дати запрошення в той час, коли конфлікт триває, – це як хлюпати по воді. Треба дотримуватися реальних можливостей, а вони полягають у тому, що члени Альянсу кажуть: в момент, коли війна завершиться, розпочнемо процес надання членства. Це, на мою думку, є більш справедливим і раціональним, а для України – це сильна заява, яку, сподіваюсь, Україна дочекається на саміті у Вільнюсі”, – сказав Павел.
Він підкреслив необхідність посилити допомогу для успіху контрнаступу. Про це йтиметься на саміті НАТО, насамперед, про довгострокову підтримку. “Ми маємо підтримувати Україну, довгостроково… Альтернативою неуспіху України є хаос і набагато більші проблеми, з якими ми зіткнемося у майбутньому”, – заявив Павел.
Коментуючи просування українського контрнаступу, ексгенерал не став називати “розчаруванням” те, що наразі відбувається.
“Було цілком зрозуміло, що коли контрнаступ розпочнеться, він зіткнеться з дуже добре підготовленою обороною. Росія мала не це кілька місяців та інтенсивно розбудовувала оборону… Іти проти такої оборони, коли сили є … більш-менш рівними, – дуже непроста річ. З цієї точки зору те, що ми бачимо наразі, – це скоріше початкова фаза, яка скоріше випробує, наскільки сильною є оборона, які є можливості. Те, що буде далі, буде набагато потужнішим, ніж те, що ми бачимо зараз, адже Україна задіяла ще далеко не всі сили, які підготувала до контрнаступу”, – сказав колишній генерал НАТО.
Він наголосив на важливості роз’яснювальної роботи в країнах-партнерах, щоби не було розчарування через “недостатньо швидкий успіх”, якого і не могло бути. За словами колишнього воєначальника, скоріше було би неочікуваним сюрпризом, якби російські позиції були одразу прорвані.
“Велика операція має свої правила”, – констатував Павел, нагадавши про свої власні попередження, які робив, виходячи з власного військового досвіду та звички оцінювати ситуацію швидше реалістично, ніж надто оптимістично.