У 2025 році Україна офіційно стала 125-ю державою-учасницею Міжнародного кримінального суду (МКС), ратифікувавши Римський статут через 24 роки після його підписання. Ця подія має важливе значення для посилення позицій країни у сфері міжнародного правосуддя.
Джерело: OBOZREVATEL
Чому процес ратифікації тривав так довго
Римський статут, що регулює роботу МКС у Гаазі, був підписаний Україною ще у 2000 році, проте Верховна Рада відкладала його ратифікацію. Головними причинами були:
- Юридичні неузгодженості між статутом та національним законодавством.
- Побоювання щодо військових злочинів, які могли б бути інкриміновані українським військовим на основі пропагандистських заяв Росії після 2014 року.
Однак навіть без ратифікації Україна співпрацювала з МКС, подаючи заяви щодо злочинів російських посадовців та видачі ордерів на арешт, зокрема Володимира Путіна.
Переваги ратифікації для України
- Імунітет від маніпулятивних звинувачень. Україна скористалася положенням статті 124 Римського статуту, що дозволяє протягом семи років не визнавати юрисдикцію МКС щодо воєнних злочинів, скоєних громадянами України. Це захищає від можливих звинувачень з боку Росії.
- Зміцнення національної системи правосуддя. Членство дає час для вдосконалення української правоохоронної системи, яка зможе самостійно розслідувати злочини за міжнародними стандартами.
- Участь у роботі МКС. Україна отримала можливість брати участь в Асамблеї держав-учасниць, виносити питання на її розгляд, голосувати за бюджет, а також пропонувати кандидатів у судді МКС.
- Міжнародна репутація. Ратифікація зміцнює імідж України як країни, що підтримує принципи міжнародного правосуддя та миру.
Стратегічний крок для інтеграції
Попри деякі недоліки в роботі МКС, зокрема ситуацію з Монголією, яка не заарештувала Путіна, експерти наголошують на стратегічній важливості цього кроку для України. Ратифікація статуту передбачена в Угоді про асоціацію між Україною та ЄС і наближає країну до європейських стандартів.
Таким чином, ратифікація Римського статуту стала не лише важливим кроком до зміцнення міжнародного правосуддя, а й вагомим політичним досягненням для України.