У війні проти України для російських військ першочерговим на сьогодні є просування в бік Покровська й загалом на південно-східному Донбасі, а також у Курській області РФ. На території країни-агресора українським воїнам однозначно треба тримати позиції, інакше лінія фронту може зміститися до Сум, привідкриваючи окупантам шлях до Харківщини або Полтавщини.
Джерело: OBOZREVATEL
Таку думку висловив в інтерв’ю “Фактам” провідний науковий співробітник науково-дослідного інституту ЗСУ генерал Віктор Муженко. У 2014-2019 роках він був начальником Генштабу та головнокомандувачем української армії, й деякі офіцери кажуть, що всі його прогнози й попередження збуваються на 95%.
Він вважає, що нині окупанти не можуть провести серйозний наступ на Запорізькому напрямку, про загрозу якого мовиться вже кілька тижнів. В українському інформаційному просторі зазначали, що на там зосереджуються сили РФ і плануються якісь атаки. Згодом повідомлялося, що частину російських військ перевели на Курщину (на Запоріжжі ворог планував залучити 7-му й 76-ту, але другу відправили під Курськ).
“Чи спроможні росіяни тепер провести наступальну операцію, серйозно послабивши своє угруповання? Мабуть, не все так просто. Ймовірно, ця операція у них із першочергової перейшла в розряд другої чи третьої за чергою. Вона повинна була, я так розумію, допомогти просунутися на Покровському напрямку, і загалом на південно-східному Донбасі – Курахове, Вугледар, Велика Новосілка. Поки там не проглядається якихось серйозних активних дій”, – оцінив Муженко.
На його думку, зараз перед окупантами першочергово стоїть завдання – вийти в район Покровська, а по-друге – утримати Курську область, якщо не навпаки – спершу Курськ, а потім Донбас.
Курську операцію ЗСУ генерал називає тим, від чого залежить доля і Запоріжжя, і Сум. За його словами, якби вона мала трохи іншу форму проведення – на кшталт рейду, – тоді було можливо через кілька тижнів після її початку, тобто десь наприкінці серпня, здійснити вихід на територію України і не очікувати на тому напрямку якоїсь ескалації або потужного російського наступу.
“У росіян не було на той момент там угруповання, на тому напрямку взагалі не було суттєвих сил і засобів. Можливо, вони б припинили перекидання військ з інших напрямків, коли ми б залишили Курську область. Але сьогодні вже про вихід, думаю, мова не має йти однозначно. Нам треба утримувати на тій території відповідні рубежі, ведучи маневрену оборону. Тому що з відходом на територію України в нас не буде можливості її вести”, – зазначив Муженко.
Він наголосив, що тепер на Курщині сформовано російське угруповання. І якщо ЗСУ відійдуть, ця російська сила піде за ними, що дуже небезпечно.
За його словами, перенесення бойових дій на територію України одразу поставить під загрозу Суми. До того ж ітиметься не тільки лише про ворожі удари з повітря та обстріли, а вже й про безпосередню загрозу можливих бойових дій російських військ на тому напрямку.
“А на території Курської області в нас є можливість здійснювати маневрування. Там не критично залишення пів села чи якихось двох хат для того, щоб здійснити маневр. Так ми, маючи меншу кількість сил і засобів, можемо утримувати набагато більше угруповання ворога, завдаючи йому втрат (що зараз там і відбувається). І створити росіянам проблему не тільки іміджевого характеру, а й демонструючи їхню неспроможність звільнити ту невелику частину території, яка зараз перебуває під контролем України”, – висловив переконання співрозмовник.
Він додав, що це демонстрація нездатності путінської армії воювати по всій лінії фронту. Свідчення, що в агресора обмежений ресурс, імовірно, не лише техніки й боєприпасів, а й людей. Тому Кремль, очевидно, і залучив північнокорейських солдатів.
“Взагалі ми не знаємо цілей операції в Курській області. Мабуть, ніде й не існувало якогось документального її оформлення з переліком усіх цілей. Але вони були. Певні гіпотези частково оприлюднювали ЗМІ. Вважаю, що кожна могла мати місце, але загального переліку ми ніколи вже не дізнаємося. Така специфіка планування подібних заходів. Цілі могли бути політичні, економічні, будь-які… Тобто фантазувати можна багато і довго, проте реальні цілі ми не будемо знати. Але! Операція досягла певних результатів”, – констатував Муженко.
На думку ексначальника Генштабу, не основною її метою було те, що частина російських сил і засобів та мобільних резервів, які могли б відправити на Куп’янський, Лиманський, Покровський, Вугледарський напрямки, були перекинуті на Курщину. Військові озвучували таку мету, але вона не основна.
Водночас, ще раз підкреслив генерал, українським силам не варто відходити з Курщини, оскільки дійсно може бути серйозна загроза для Сумщини. Адже Суми – це “практично ключ до Харкова і відкриття шляху на Полтаву”; це ті напрямки, де місцевість сприяє наступальним діям. Хоч у росіян навряд чи достатньо сил і засобів для проведення таких глибоких операцій.
Загалом, вважає Муженко, ймовірність того, що з часом українці говоритимуть про “фортецю Суми”, сьогодні не актуальна, але це може статися у перспективі.
“Якщо буде ухвалено рішення, що ми не можемо утримати територію в Курській області. І під тиском маніпулятивних заяв, які зараз звучать у ЗМІ та проросійських Telegram-каналах, все-таки будемо виводити наших із Курщини, тому що “треба посилити Донецький напрямок”. Однак ми його особливо не посилимо (ми ж не можемо зняти всі частини, які є на Курщині), але будемо мати проблему. І бойові дії вже перейдуть з території ворога на нашу”, – підсумував генерал.
Обговорення